єдині, до кого взагалі немає питань - це гнатковський і стрельников, які тягнули стрічку на своїй харизмі з усіх сил. але в той же час розумієш, як я їхньому фоні програють всі інші аспекти. картинка гарна, але через косий-кривий монтаж немає часу нею насолодитися. сценарій вийшов теж без якоїсь особливої глибини через свою куцість: стільки ще можна було б розказати, якби хронометраж розтягнули ще на хвилин 40. вкладати таку історію лише у дві години - не найкраще рішення.
враховуючи все сказане, з усіх останніх українських історичних блокбастерів довбуш - це все одно величезний крок вперед. і цей крок був би значно більшим, якби не абсолютно картонна марічка, яка своєю присутністю псувала кожну сцену.
(беземоційний одноголосний дубляж польської убив)
єдині, до кого взагалі немає питань - це гнатковський і стрельников, які тягнули стрічку на своїй харизмі з усіх сил. але в той же час розумієш, як я їхньому фоні програють всі інші аспекти. картинка гарна, але через косий-кривий монтаж немає часу нею насолодитися. сценарій вийшов теж без якоїсь особливої глибини через свою куцість: стільки ще можна було б розказати, якби хронометраж розтягнули ще на хвилин 40. вкладати таку історію лише у дві години - не найкраще рішення.
враховуючи все сказане, з усіх останніх українських історичних блокбастерів довбуш - це все одно величезний крок вперед. і цей крок був би значно більшим, якби не абсолютно картонна марічка, яка своєю присутністю псувала кожну сцену.
(беземоційний одноголосний дубляж польської убив)